- ковпачок
- -чка́, ч.1) Зменш. до ковпак.2) Їстівний гриб родини зморшкових. Ковпачок піхвястий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ковпачок
Смотреть что такое "ковпачок" в других словарях:
ковпачок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
ковпачок — чка, ч. Пр. Накривка, конусоподібної форми, якого небудь предмета … Словник лемківскої говірки
дашок — шка/, ч. 1) Зменш. до дах 1). || рідко. Накриття. 2) розм. Ковпачок, ковпак. || Козирок. 3) у знач. присл. дашко/м. У вигляді дашка … Український тлумачний словник
капсуль — я, ч. Металевий ковпачок із речовиною, що вибухає від удару й запалює пороховий заряд у набої, снарядній гільзі тощо … Український тлумачний словник
капшучок — чка/, ч. 1) Зменш. до капшук. 2) рідко. Те саме, що ковпачок 1); чохлик, накриття. 3) розм., рідко. Те саме, що кокон; лялечка (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
коронка — и, ж. 1) Зменш. до корона 1), 4). 2) Зовнішня частина зуба. 3) Металевий або пластмасовий ковпачок, якого насаджують на зуб, щоб зберегти його. •• Коро/нка зу/ба анат. частина зуба, яка виступає в порожнину рота над ясенним краєм. 4) тех. Обідок… … Український тлумачний словник
наперсток — тка, ч. 1) Ковпачок, якого накладають на палець, щоб не вколотися голкою під час шиття. 2) розм. Металеве кільце, яким прикріплюють косу до кісся … Український тлумачний словник
пістон — а, ч. 1) Невеликий ковпачок із вибуховою речовиною, від удару по якому запалюється пороховий заряд у патронах або снарядах. || Склеєні по краях два кружальця паперу з невеликою кількістю вибухівки для іграшкових пістолетів і рушниць. 2) Невеличка … Український тлумачний словник
чохлик — а, ч. 1) Зменш. до чохол. 2) бот. Ковпачок із ніжної плівки на кінці корінця, пагінця, що прикриває його від пошкодження … Український тлумачний словник
шпульний — а, е. Прикм. до шпуля. Шпульний ковпачок … Український тлумачний словник
